Стабільну версію було перевірено 7 травня 2023. Індоєвропе́йські мо́ви — найпоширеніша родина споріднених мов родом із Західної та Південної Євразії, які вважаються нащадками праіндоєвропейської.

Індоєвропейські мови – це найпоширеніша сім'я споріднених мов та діалектів в Азії та Європі. Мови цієї сім'ї представлені на всіх населених континентах Землі. Згідно з деякими дослідженнями, існує близько 445 живих індоєвропейських мов, з яких понад дві третини належать до індоіранської гілки.

Індоєвропейська родина Індоєвропейські мови поширені як у Європі, так і в Азії.

Існують дві основні гіпотези походження індоєвропейських мов: курганна й анатолійська. Згідно з курганною гіпотезою, найбільш популярною у лінгвістів та істориків, прабатьківщина індоєвропейських мов знаходилася в причорноморських степах.

Безперечно лише, що українська мова є однією з найдавніших індоєвропейських мов. Про це свідчить і наявність архаїчної лексики, і деякі фонетичні та морфологічні риси, які зберегла наша мова протягом віків.

Індоєвропейці — носії індоєвропейських мов . До індоєвропейців належить багато давніх і сучасних народів: вірмени, балти, німці, греки, іллірійці, індійці, іранці, італіки, кельти, слов’яни, тохари, фракійці, фригійці, хетти. При цьому до балтів належать сучасні латвійці та литовці, а …