Принцип плазмового різання заснований на властивості повітря в стані іонізації ставати провідником електричного струму. Плазморіз створює в плазмотроні плазму (іонізоване повітря, розігріте до високої температури) та зварювальну дугу, які здійснюють розкрій матеріалу.

У різак плазморізу подається високочастотний струм. Між соплом та електродом з'являється «чергова» дуга. Нагрів дуги підвищується до 6000-8000 ° C, після чого з компресора в порожнину різака нагнітається стиснене повітря. Проходячи через камеру, повітряний потік іонізується (набуває високої електропровідності).

У плазмових різак використовується стиснене повітря або інші гази, наприклад азот. Іонізація цих газів відбувається із заснуванням плазми. Зазвичай стислі гази контактують з електродом, а потім іонізуються для створення більшого тиску. Коли тиск збільшується, потік плазми прямує до ріжучої голівки.

Вихровий газ (WG): Цей газ обволікає струмінь плазми. Він сприяє підвищенню якості різання, так як додатково звужує і охолоджує електричну дугу, а також захищає деталі, що швидко зношуються при пропалюванні початкового отвору і при різанні у воді.