Навіть коли думає чуюча людина, вона не фіксує, як це відбувається: десь у голові проносяться образи, десь – фрази, сказані про себе. Так само й у глухих від народження: інколи вони “проговорюють” думки, але роблять це рідною мовою, жестовою.

Люди з I групою глухоти сприймають від 125 до 250 Гц, тобто частину немовленнєвих звуків: гучний тупіт, шум машин тощо. Тільки 3% глухих не чують зовсім нічого, і найчастіше це пов’язано з аномалією будови вушної раковини та/або внутрішнього вуха.

Зазвичай їхня німота пов’язана з вродженою глухотою – не чуючи мови дорослих людей, глухі діти просто не можуть навчитися говорити. Але іноді причиною німоти є пошкодження голосових зв’язок, унаслідок чого людина знає, як вимовляти слова, але просто не може їх озвучити.