Він проводив політику централізації управління, посилення верховної влади та її авторитету. Але при цьому методи його з часом стали не прогресивними, а тиранічними.

Основні досягнення і перемоги припадають на перший період царювання Івана IV: скликання першого Земського собору в 1549 р. (встановлення станової демократії в Росії), заснування постійного стрілецького війська і створення Судового кодексу в 1550 р., підкорення Казані (1552 р.), Астрахані (1556 р.) та всього Середнього і Нижнього Поволжя.

Івана IV Грозного можна назвати тираном тому, що: 1) Він проводив масштабні страти своїх підданих і навіть наближених за першим наклепом у зраді, не розбираючись. При цьому нерідко страчував і всіх їхніх домашніх, сім’ю і слуг. Страти відбувалися з особливою жорстокістю (відрізання шматків тіла, спалення живцем тощо).