Вігель пише далі, що своїми баладами Жуковський “створив нам нові відчуття, нові насолоди. Ось і початок у нас романтизму”. 4 Перекладні й оригінальні балади Жуковського, що з’явилися слідом за “Людмилою” (“Кассандра”, 1809; “Світлана”, 1808-1812; “Адельстан”, 1813; “Ивиковые журавлі”, 1814, та ін.).
Це насамперед балади Шиллера “Касс андра”, “Івікові журавлі”, “Лицар Тогенбург”, “Граф Гапсбургський”, “Торжество переможців”, “Кубок” та інші. Багато балад Жуковський написав 1831 року, у період нового злету поетичної творчості.
Василь Андрійович Жуковський
- “Біло-рум’яна…” (Травневий ранок)
- “Блаженний, хто поблизу тебе одним тобою палає…” (Сафіна ода)
- “У цих похмурих келіях обителі святої…” (Послання Елоїзи до Абеляра)
- Вечір (“Струмок, що виється по світлому піску…”) Елегія
- Спогад (“Про милих супутників, які наше світло…”) <1821>