Європейці відкрили Сахалін у XVII столітті. Першими на острові 1640 року побували козаки під проводом отамана та землепрохідця Івана Москвитіна. Через три роки туди вирушила експедиція голландського мореплавця Мартіна де Фріза. Однак Фріз помилково вважав Сахалін півостровом, з'єднаним з Хоккайдо.

З 1855 року Сахалін є спільним володінням Росії та Японії. 20 роками пізніше Росія вимінює південну частину Сахаліна на північні Курильські острови, але після Російсько-Японської війни (1905-1906) повертає Південний Сахалін Японії.

Указом Президії Верховної Ради СРСР земля, надра, ліси, води Південного Сахаліну та Курильських островів 2 лютого 1946 року оголошуються власністю Радянської держави. Одночасно на території південної частини Сахаліну та Курильських островів утворена Південно-Сахалінська область.

У 1808 році японські експедиції, які очолювали Дендзюро Мацуда та Ріндзо Мамія, довели, що Сахалін є островом. Довгий час на різних картах Сахалін позначали або островом, або півостровом. Лише 1849 року експедиція під командуванням Р.