При однотрубній системі радіатори опалення з'єднуються послідовно – труба подачі підводиться до першого радіатора, від нього йде труба до наступного тощо. Також існує вдосконалена схема, коли по всіх приміщеннях проходить одна труба, в яку врізаються подача та обратка від кожного радіатора.

Найбільш поширене – підключення нижнє збоку (як правило, у більшості сталевих радіаторів, встановлених від забудовника в нових будинках). Для вертикальних радіаторів найправильніше – це нижнє центральне підключення. Підключення нижнє з боків використовується при підключенні дизайну радіаторів і рушникосушок.

Радіатор треба ставити на відстані 10 см від підлоги й підвіконня, а також на відстані 5 см від стіни. Встановлення батареї без підгонки монтажного кронштейна. Монтажний кронштейн треба обов'язково підігнати за висотою. Інакше вам буде складно під'єднати труби.

Габарити радіатора повинні бути на 50-75% менше розмірів ніші. Радіатор повинен розміщуватися строго по центру ніші. Необхідно витримати параметри: 12 см від батареї до підлоги і 5 см – до підвіконня. Від стіни до батареї повинно налічуватися 2-5 см.

Двотрубний тип дозволяє розподіляти тепло рівномірно. По одній трубі йде гарячий теплоносій до всіх радіаторів, а інша виконує роль зворотного руху. Набагато менші фінансові витрати на однотрубне обладнання зовсім не означають його переважне використання.

Отже, як розрахувати необхідну потужність радіатора? Для прорахунку радіаторів багато хто використовують вельми нехитру формулу – 100 Ватт на один квадратний метр. У такому випадку, що може бути простіше – множимо довжину кімнати на її ширину (отримуємо площу) і множимо отримане число на 100.

При однотрубній системі радіатори опалення з’єднуються послідовно – труба подачі підводиться до першого радіатора, від нього йде труба до наступного і таке інше. Також існує вдосконалена схема, коли по всіх приміщеннях проходить одна труба, в …