Дия́кон (грец. διάκονος — «служитель») — клірик у християнстві, духовна особа. Це перший ступінь святого Таїнства Священства із трьох можливих (диякон, пресвітер, єпископ) в ієрархії церкви. У його обов'язки входить співслужіння єпископам і пресвітерам при уділенні ними святих Таїнств, здійсненні богослужінь.

За словами фахівців, батюшкою і матушкою часто називають священника з дружиною. Однак українській мові не властиві такі суфікси: -ушк, -юшк. Тоді як для російської ці суфікси доволі характерні. Там часто можна зустріти такі слова: "деревушка, девушка, краюшка, батюшка, матушка, Олюшка".

Найвищий чин у Церкві мають єпископи, які отримують найвищий рівень благодаті. Вони також називаються архієреями – начальниками ієреїв (тобто священиків). Єпископи мають право здійснювати всі без винятку Таїнства та церковні служби.

У Старому Завіті священниками (первосвященниками) називали священнослужителів стародавніх іудеїв. Першим первосвященником вважається Аарон, старший брат Моісея.

і катол. церквах. Термін "дяк" відомий ще від часів раннього християнства і походить від слова "диякон". Ним означають одну з тих груп церковнослужителів, які, на відміну від дияконів, не належать до стану духовенства.

Як називаються посади у церкві? Поділяються на три ієрархічні ступені (за висхідною): диякони; священики (пресвітери); єпископи (архієреї). Як називається Бог у католиків?