У Ельбрусу кілька назв. Місцеві жителі – кабардинці та балкарці – називають його Ошхамахо (" гора щастя") і Мінгі-Тау (" тисяча гір"), грузини кличуть його Ялбуз – грива снігу, тюркські народи – Джін-падишах (" цар гірських духів"), іранці – Альбар (" висока гора"). 24 жовтня 2009 року.

Ельбрус (рання назва Ельборус, карач. -балк. Мінгі-Тау, кабард. -чорк.

Першим на Ельбрус піднявся 1829 року карачаївець Хачиров (східна вершина – 5642м), а першою людиною, яка підкорила обидві вершини, є балкарець Ахія Соттаєв. А назва Ельбрус походить від тюркського “йель буруш” – вітроворот, цим і відомий район Ельбрусу.

Ельбрус – двоголова гора. Виражені Східна (5621 м) і Західна вершини (5642 м) – два конуси заснулого вулкана. Відстань між вершинами – близько трьох кілометрів. Вони з’єднані пологою сідловиною, протяжністю в 1500 метрів – перевал Сідловина Ельбрусу, його висота – 5416 метрів.