Ефективність пульмікорту залежить від дози, але перевищувати її самостійно не можна, тому що хронічне передозування препарату може призвести до порушення функції надниркових залоз, гіперкортицизму, для якого характерне підвищення ваги, гіпертонія, гіперпігментація, слабкість м'язів, аменорея.

З боку дихальних шляхів: часто – кандидоз ротоглотки, помірне подразнення слизової оболонки горла, кашель, захриплість голосу, сухість у роті, пневмонія (у пацієнтів з ХОЗЛ); рідко – бронхоспазм. Загальні: рідко – ангіоневротичний набряк. З боку шкіри: рідко – поява синців на шкірі.

Лікування слід продовжувати до досягнення клінічного покращення, але не більше 10 днів. Після інгаляції препарату Пульмікорт® для лікування загострень ХОЗЛ період часу до поліпшення симптомів можна порівняти з таким при застосуванні системних кортикостероїдів.

Крім того, ліки на основі трав у небулайзерах застосовувати так само небезпечно, як і масляні розчини. Трави здатні викликати гостру алергічну реакцію, що супроводжується різким спазмом дихальних шляхів, а масляні розчини, утворюючи плівку в бронхіолах, порушують газообмін. може спровокувати «олійну» пневмонію.