Абак (грец. abax, abakion, латинський abacus – дошка, лічильна дошка), лічильна дошка, що застосовувалася для арифметичних обчислень у Стародавній Греції, Римі, потім у Західній Європі до 18 століття. Дошка поділялася на смуги, рахунок здійснювався пересуванням що перебувають у смугах рахункових марок (кістяшок, каміння тощо. п.).

Абак (ін. -грец. ἄβαξ, ἀβάκιον, лат. abacus) – сімейство лічильних дощок, що застосовувалися для арифметичних обчислень у стародавніх культурах – Стародавню Грецію, Стародавній Рим і Стародавній Китаї та ряді інших.

На відміну від конопляної, пенька з абаки не годиться для тонкої пряжі. Але вона часто використовується для виробництва грубих тканин, з яких роблять декоративну тасьму або капелюхи.

Археологічні дослідження свідчать, що вперше абак винайшли в Стародавньому Вавилоні приблизно VI століття до зв. е. Рахунковий пристрій тих часів мав вигляд дерев'яної дошки, покритої піском.