Лінза (у рефракторів) або головне дзеркало (рефлекторів) збирають і фокусують світло від віддаленого об'єкта. Окуляр перетворює пучок променів, що сходяться в фокальній площині, в паралельні, які потрапляють на зіницю людини.

Телеско́п (від грец. τῆλε — «далеко» + σκοπεῖν — «бачити, дивитися») — прилад для спостереження віддалених (частіше за все – астрономічних) об'єктів. Був уперше сконструйований у 1608 році трьома винахідниками: Гансом Ліпперсгеєм, Захарієм Янсеном та Якобом Метьюсом. Значно вдосконалений Галілео Галілеєм у 1609 році.

У конструкції рефлектора використовується увігнуте дзеркало, розташоване в кінці труби. Увігнуте дзеркало віддзеркалює зібране світло назад на значно менше дзеркало, яке знаходиться посередині або спереду труби. Потім маленьке дзеркало віддзеркалює світло на окуляр, який вже і надасть картинку об'єкта.

Телескоп Галілея використовував опуклу об'єктивну лінзу і ввігнуту окулярну лінзу, конструкцію, яка зараз називається телескопом Галілея. Йоганн Кеплер запропонував удосконалену конструкцію з опуклим окуляром, яку часто називають телескопом Кепплера.

Стабільну версію було перевірено 29 серпня 2021. Окуля́р (від лат. oculus — око) — повернена до ока частина оптичної системи зорової труби, бінокля, мікроскопа тощо, за допомогою якої розглядається дійсне зображення, яке формує об'єктив або оптична система.

Дуже великий телескоп

Very Large Telescope
Розташування	Серро Паранал, пустеля Атакама, Чилі
Організація	Європейська південна обсерваторія (ESO)
Висота	2635
Погода	більше ніж 340 ясних ночей на рік

Основні параметри, які визначають характеристики телескопа (оптична роздільна здатність і оптичне проникнення) — діаметр (апертура) і фокусна відстань об’єктива, а також фокусна відстань і поле зору окуляра. Історія. Телескоп — це скоріше відкриття оптичних майстрів, ніж …