Переливання цільної крові, особливо у великих кількостях і від багатьох донорів, пов'язане з підвищеним ризиком розвитку таких небезпечних ускладнень як сповільнений гемоліз, гострі негемолітичні реакції несумісності, синдром масивних гемотрансфузій, ускладнення вагітності, нетолерантність до повторних трансфузій і …

Переливання крові (лат. гемотрансфузія) — операція, що полягає у перенесенні (пересадці) певної кількості крові або компонентів крові від донора до реципієнта. Має на меті заміну втрачених компонентів та відновлення функцій крові.

При кожному переливанні крові від людини до людини обов'язково враховують сумісність саме за цими двома системами, оскільки в разі переливання людині іншої (несумісної) ГК відбувається аглютинація (склеювання) та гемоліз (руйнування) еритроцитів, що може спричинити смерть.

При переливанні крові необхідно враховувати не тільки групу крові за системою АВО, але й резус-належність. У більшості (85%) людей на мембрані еритроцита є так званий білок резус-фактор, який вперше виявлений Ландштейнером та Вінером в 1940 році в крові мавп макак (Macacus rbesus).

Гемоліз є найбільш частим і найбільш тяжким, коли несумісні донорські еритроцити гемолізуються антитілами в плазмі реципієнта. Гемолітичні реакції можуть бути гострими (протягом 24 годин) або відстроченими (від 1 до 14 днів).

Відповідно до медичних відомостей 50% населення Землі мають першу групу крові. Це найпоширеніша група крові, зокрема з позитивним резус-фактором. Натомість найбільш рідкісна кров – четвертої групи.

Симптоми ускладнення після переливання крові проявляються вже після введення 30-50 мл. Клінічна картина виглядає наступним чином: 1. дзвін у вухах; 2. зниження тиску; 3. неприємні відчуття в області попереку; 4. сорому в грудях; 5. головний біль; 6. задишка; 7. …