Слово, від якого ставимо запитання, називається головним. Слово, до якого ставимо запитання, називається залежним.

Словосполучення – це щонайменше два самостійних слова, одне з яких є головним, а інше – залежним. Головним є те слово, від якого ставлять питання. Залежним називають слово, яке відповідає на це питання.

Словосполучення — це щонайменше два самостійних слова, одне з яких є головним, а інше — залежним, наприклад джерельна вода, дивитися фільм. Будова Головним називають слово, від якого ставлять питання. Залежним називають слово, яке відповідає на поставлене питання.

Приляга́ння — вид підрядного синтаксичного зв'язку між словами в реченні, при якому залежне слово пов'язане з головним інтонаційно, за змістом і за допомогою порядку слів, а не граматичних форм, як при узгодженні й керуванні.

Прості — переважно двочленні (бінарні), що складаються з двох повнозначних слів, з-поміж яких одне головне (стрижневе), а друге — залежне, наприклад: крута гора, піти додому, дуже швидко. Складні — утворюються з трьох і більшої кількості повнозначних частин мови.

Не є словосполученнями: сполучення підмета з присудком; сполучення іменника або займенника з прийменником: перед школою, наді мною, під деревом однорідні члени речення: дощ і вітер, високо чи низько стійкі (нечленовані) сполучення слів (власні назви, фразеологізми): Чорне море, витрішки продавати, ґав ловити

Словосполучення. Словосполучення — це поєднання двох і більше повнозначних слів, одне з яких є головним, а інше (інші) — залежним (-и) . Слова у словосполученні поєднуються за допомогою …