Хвороба Альцгеймера – це хронічне захворювання нервової системи, яке вперше було описано доктором Алоїсом Альцгеймером в 1906 році. Захворювання викликає повільне ушкодження нейронів і відмирання тканин мозку.

Деменція — це не одне захворювання. Такою загальною назвою позначають стан, що проявляється зниженням пам'яті, когнітивних процесів, виконавчих функцій (планування, судження, критики) тощо. Це заважає в повсякденному функціонуванні людини та самообслуговуванні, впливає на поведінку, почуття та емоції.

Середній час виживання від часу встановлення діагнозу становить близько чотирьох років, і більшість людей помирають або від ускладнень деменції, як-от пневмонія, або від подальшого інсульту.

Хвороба Альцгеймера – це один з видів деменції (набутого слабоумства). Зазвичай деменція альцгеймерівського типу розвивається після 65 років і неухильно прогресує, але зустрічається і так званий ранній Альцгеймер у молоді до 30. На даний момент це невиліковне захворювання, яким страждає близько 50 мільйонів людей.

Проводиться інструментальна діагностика методами енцефалографії, комп'ютерної томографії, МРТ, рентгенографії та інших досліджень стану головного мозку. За допомогою апаратних досліджень встановлюється ступінь ураження мозку, причини захворювання, так як деменція часто викликає хворобу Альцгеймера і патології судин.

Перші симптоми деменції у молодих зазвичай включають проблеми з рухом, ходьбою, рівновагою та координацією. Погіршення пам'яті відбувається при прогресуванні захворювання. Ознакою деменції у жінок і чоловіків є нездатність раціонально мислити та приймати рішення.

При відмиранні клітин мозку виділяються такі причини: дефекти клітин головного мозку; відмирання клітин мозку; генетика; токсичні речовини. При освіті бляшок виявляються такі причини …