Східні слов'яни були язичниками. Середньовічні автори знали язичництво у період його розквіту, але залишили про нього дуже мало свідчень. Літописи згадують головних шістьох слов'янських богів: Перуна, Стрибога, Даждьбога, Хореса, Семирагла та богиню Макош. Згадуються також Велес, Сварог, Род і Рожаниці.

Східні слов'яни були язичниками. Язичництво — це не просто релігія, це — світогляд, цілісна система уявлень про світ і місце людини у ньому. Боги уособлювали явища природи, космос, з часом — і суспільні процеси.

Увесь круговорот сучасних слов'янських свят є відголоссям і пережитком старих язичницьких уявлень, пов'язаних з чергуванням творчих сил природи. Давні слов'яни сповідували поганство, що охоплювало всю сферу духовної культури й значну частину виробничої, мисливської та збиральницької діяльності.

У 988 році на Русі почали запроваджувати нову релігію – християнство. До цього слов'яни були язичниками. Вони обожнювали сонце, дощ, вітер, блискавку, а також померлих предків. Християнська релігія визнавала тільки єдиного Бога.

Найвідомішими руськими богами були: Велес (або Волос) (покровитель науки, знань і мудрості; торгівлі, худоби, магії), Мокоша (богиня-мати, богиня прядіння); Дажбог (бог зимового сонця), Хорс (бог сонця), а також Ярило (бог літнього сонця, родючості та плодючості); Сварог (бог неба і Зодіаку, бог-коваль), Сварожич (бог- …

Станом на 2011 рік, більшість вірмен є християнами (97%) і членами власної церкви Вірменії — Вірменської Апостольської Церкви, яка є однією з найстаріших християнських церков. Церква була заснована у 1 столітті нашої ери, а в 301 році нашої ери стала першою галуззю християнства, яка стала державною релігією.

Слов’янська релігія — сукупність вірувань, міфів та культових практик слов’ян. Належить до політеїстичних релігій, однак при цьому має пантеїстичні та дуалістичні акценти. Інформації про релігію слов’ян дохристиянського періоду в історичних джерелах збереглося не надто багато. На …