Основна думка цього твору полягає в образі маленької людини, її життя залежить від людей, які перебувають поруч із нею. Вона все відчуває, все розуміє. У нього такі самі як і у всіх людей емоції, переживання. Він теж людина.

На початку повісті шинель – це всього лише примарна мрія і мета, заради якої Акакій готовий на багато що. Потім шинель стає його щастям, а після – найбільшою гіркотою втрати. Навіть після смерті чиновника шинель продовжує фігурувати в повісті, уособлюючи справедливу помсту.

Повість “Шинель” вчить нас бути добрішими до всіх людей, що статус і звання – це не найголовніше в житті. Ще я зрозуміла, що не можна так сильно прив’язуватися до своїх речей. Одяг – це справа наживна, він не вартий того, щоб через нього вмирали. Не можна прив’язуватися до дрібниць.