Діагностика антифосфоліпідного синдрому Для встановлення діагнозу антифосфоліпідного синдрому необхідні наступні лабораторні дослідження: загальний аналіз крові (зниження рівня тромбоцитів); аналіз коагулограми (визначення АЧТВ, тромбіновий час, фібриноген, протромбіновий час, МНО, антитромбін III);
Тест на антитіла IgА до бета-2-глікопротеїну використовують для діагностики ускладнень антифосфоліпідного синдрому (АФС).
Для того щоб встановити діагноз антифосфоліпідного синдрому, констатується одна клінічна ознака (тромбоз, втрата плода тощо) та один лабораторний критерій (наявність вовчакового антикоагулянту, антитіл до кардіоліпіну або до бета2-глікопротеїну1).
Як АФС синдром проявляється при вагітності:
- часті та інтенсивні головні болі;
- порушення зору, координації, пам'яті;
- відчуття нестачі кисню, задишка, біль у грудях;
- підвищення артеріального тиску;
- почервоніння та набряк гомілок, поява виразок на шкірі;
- оніміння, болі у верхніх та нижніх кінцівках;