Термін «інформатика» виник в 60-х роках у Франції для назви галузі знань, що займається автоматизованою обробкою інформації за допомогою ЕОМ. Це є синтез двох слів: information (інформація) та automatique (автоматика). Існує декілька визначень поняття “інформатика”.

Термін "інформатика" виник у 60-х рр. XX ст. у Франції для назви області, що займається автоматизованою обробкою інформації за допомогою електронних обчислювальних машин.

Informatik ввів німецький кібернетик, інженер з телекомунікацій, спеціаліст з теорії інформації Карл Штайнбух у статті Informatik: Automatische Informationsverarbeitung (Інформатика: Автоматична обробка інформації) 1957 року.

Засновником кібернетики як науки, а відповідно й інформатики, вважають американського вченого Норберта Вінера (1894—1964).

Інформатика — це наука, яка вивчає структуру і властивості інформації, а також закономірності та методи подання, пошуку, зберігання, обробки та передачі інформації за допомогою комп'ютерних систем. Ключовим поняттям інформатики як науки є абстрактне поняття інформації.

Координату X, тобто стовпці, зазвичай позначаються літерами: «A», «B», «C» тощо, тоді як рядки, як правило, позначають числами: 1, 2, 3 тощо.

Інформатика, як наука, зазвичай вважається областю академічних досліджень, на відміну від комп’ютерного програмування.