Нейтрино, що утворюються внаслідок розпаду радіоактивних елементів усередині Земліможуть використовуватися для вивчення внутрішнього складу Землі. Вимірюючи потоки геологічних нейтрино у різних точках Землі, можна скласти карту джерел радіоактивного тепловиділення усередині Землі.

Коли матерія падає у бік чорної діри, деяка її частина прискорюється і викидається у космос, що призводить до появи нейтрино, які потім рухаються по всесвіту майже зі швидкістю світла.

При е-захопленні з ядра вилітають нейтрино. Оскільки е-захоплення – двочастковий процес, спектри нейтрино та ядра віддачі є дискретними. Спостереження дискретного спектра ядер віддачі, що утворюються під час е-захоплення, було першим підтвердженням правильності гіпотези Паулі.

Космічні нейтрино у свою чергу мають 4 основні джерела. Перший з них – це реліктові (або космологічні) нейтрино, що залишилися від Великого Вибуху. Відповідно до моделі гарячої Всесвіту Нині їх температура близько 2К. Другим джерелом нейтрино служать ядерні реакції, що у ядрах зірок.