Відповідно до ч. 1 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні під- озрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Пози- тивним аспектом домашнього арешту є те, що підозрюваний чи обвинувачений продовжує перебувати в звичних умовах життя.

Відповідно до ст. 181 КПК домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Домашній арешт щодо підозрюваного (обвинуваченого) може тривати не більше двох місяців, проте, за необхідності його можна продовжити за клопотанням прокурора в межах досудового розс- лідування. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати шести місяців.

Сукупний термін перебуван- ня особи під домашнім арештом протягом досудового розслідування не може пере- вищувати шести місяців. Після закінчення цього терміну постанова про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію, і запобіжний захід вважається скасованим.

Працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань, використовувати електронні …

Арешт застосовується: для забезпечення збереження майна боржника, що підлягає наступній передачі стягувачеві або реалізації; для виконання рішення про конфіскацію майна боржника; при виконанні ухвали суду про накладення арешту на майно, що належить відповідачу і знаходиться у нього чи в інших осіб.

1. Домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. 2. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або …