Перший тон: високий та рівний, позначається ā. Другий тон: висхідний, позначається á. Третій тон: спочатку знижується, а потім висхідний позначається ǎ. Четвертий тон: падаючий від високого до низького, позначається à.

У китайською існує 4 тону та один нейтральний. Тони відрізняються малюнком вимови. Перший тон рівний, тривалий позначається індексованою цифрою 1 зверху складу або ā. Другий тон “запитувальний” або висхідний позначається á або індексованою цифрою 2 зверху складу.

Ще один спосіб запам'ятати тон – прописувати ієрогліфи ручками різних кольорів відповідно до тону. Наприклад, перший тон – синім, другий – зеленим, третій – червоним, четвертий – чорним, а нульовий тон – Олівцем. Однак треба мати на увазі, що є ієрогліфи, які мають кілька читань і кілька тонів.

Тони – важливий аспект китайської мови, що представляє для іноземців одну з головних труднощів щодо. Тони надають промови китайців неповторний колорит та мелодійність. Крім того, вони несуть смислове навантаження – вимовлені певним тоном слова та склади мають різне значення.