Для речовини складу A_nB_m добуток розчинності обчислюється за формулою: ПР = (a_A^z+)ⁿ · (a_B^x–)^m де: a_A^z+ – Коефіцієнт активності іона A^z+; a_B^x– – Коефіцієнт активності іона B^x–.

ПР = [Pb2+] [Cl–]2 Розчинність речовини дорівнює його концентрації у насиченому розчині. Насичений розчин перебуває у рівновазі з кристалічною фазою. яке використовується для розрахунків ПР за термодинамічними даними. Чим менша величина ПР, тим меншою мірою здійснюється перехід речовини у розчин.

Кількісно розчинність визначають коефіцієнтом розчинності або просто розчинністю речовини. Розчинність речовини X (s) – це маса речовини, яка може розчинитися за даних умов в 100г розчинника з утворенням насиченого розчину: S = m (x) / m (H2O) × 100 (г). m (x) = (s / s + 100) m (р-ра).

добре розчинним вважається речовина, якщо більше 10 г його добре розчиняється у 100 г води. Малорозчинною називають речовину, якщо в 100 г води її розчиняється менше 1 г. І нерозчинні – це такі речовини, менше 0,01 г яких переходить у розчин. Зовсім нерозчинних речовин немає.