ПРИЄМНО. Присл. до приємний.
Який викликає задоволення, втіху, радість.
СЛОВО, а, с.
Милі компліменти дівчині, щоб сказати про свої почуття
- Я ладен завжди йти з тобою поруч і робити все, щоб ти усміхалася.
- Я вдячний долі за зустріч із тобою! …
- Я можу бути для тебе будь-ким, але знай: ти мій ангел!
- Коли я говорю про тебе, то завжди використовую прикметники чудового ступеня.
НЕПРИЄМНО. Присл. до неприємний. Капітан засміявся уривчасто і неприємно (Тют., Вир, 1964,355); Розмова ця неприємно вразила Каринського (Шовк., Інженери, 1948, 46); // у знач. присудк.
приємно ПРИЄМНО. Присл. до приємний.
приємний. Тлумачення із "Словника української мови"* ПРИЄМНИЙ, а, е. 1. Який викликає задоволення, втіху, радість.