Запор, за своєю суттю, це симптом порушення активності кишечника, а непрохідність – синдром, небезпечний тяжкими ускладненнями. Причинами, що спричиняють ці патології, є неправильний раціон, гіподинамія, побічна дія деяких лікарських препаратів.

Для підтвердження діагнозу можуть бути проведені оглядові рентгенографії, УЗД органів черевної порожнини, МСКТ. При виявленні ознак кишкової непрохідності для уточнення локалізації процесу виконують рентгенографію з пероральним введенням рентгеноконтрастної речовини.

Типова ознака часткової непрохідності – здутий живіт, біль, нудота, блювання. Часткова непрохідність може змінюватися тимчасовим полегшенням – вміст виходить назовні у вигляді рясних калових мас з неприємним гнильним запахом.