Проект народжується за правління Людовіка XV і закінчується з Французькою Революцією. Після революції роботи в Луврі продовжив Наполеон I. Його архітектори Персьє та Фонтен розпочали спорудження північного крила вздовж вулиці Ріволі. Це крило було добудовано в 1852 при Наполеоні III, і спорудження Лувра було завершено.

У Луврі розміщувалися королівська скарбниця, в'язниця та арсенал, на той час королівський палац залишався в західній частині острова Сіте. Вже в XIV столітті, за Карла V, у зв'язку з розширенням Парижа були побудовані нові фортечні стіни, що охопили більшу територію, і Лувр частково втратив колишнє оборонне значення.

Більшість замку було знесено у XVI столітті за наказом короля Франциска I (Françoise I), який вирішив побудувати новий королівський палац Лувр. В 1546 проект нової королівської резиденції представив архітектор П'єр Леско (Pierre Lescot), робота якого повністю відповідала канонам архітектури Ренесансу.