1) предметно-дієве (наочно–дієве) інструментом якого є предмет (віком від 1 до 3-х років); 2) наочно–образне (іноді називають просто образним мисленням), оперує образами реального світу (у віці від 4 до 7 років, але зберігається і у дорослих людей);

Наглядно–образне мислення – Сукупність способів і процесів образного вирішення завдань, що передбачають уявлення ситуації та оперування образами складових її предметів, без виконання реальних практичних дій з ними.

Мислення наочно–дієве — один із видів мислення, що характеризується тим, що розв'язання задачі здійснюється за допомогою реального, фізичного перетворення ситуації, випробування властивостей об'єктів. Елементарні форми Мислення наочно–дієвого, які спостерігалися у вищих тварин, вивчалися І. П.

Якщо відволіктися від особистісних особливостей, то традиційно виділяють такі види мислення (їх також можна назвати структурні особливості мислення): Наочно-дійове, наочно-образне, образно-асоціативне, сценарійне та понятійне мислення. Продуктивне мислення і мислення як внутрішня балаканина.