Мало білку в пилку сосни (17%) та кульбаби (11-14%). Більше білку міститься в пилку троянди (35%), пальми (35%), дуба (31-35%), ліщини (28%), сливи (28%), фацелії (27%), персика (26%), соняшника (27-29%), евкаліпту (15%). Білки квіткового пилку складаються з альбумінів, глобулінів і пептонів.

У кількісному відношенні переважають: аспаргінова і глутамінова кислоти і пролін. Вільні кислоти знаходяться в пилку у невеликій кількості. Їх загальна кількість – 1-4 г на 100 г. пилку, а кількість проліну – 1-3 г на 100 г.

Тому доцільно приймати квітковий пилок при безсонні, неврозах неврастенії, депресіях, і інших нервових розладах, а також при захворюваннях, пов'язаних з недостатністю ендокринної системи: аденомі щитовидної залози, акромегалії, гіперінсулізму, цукровому діабеті, зобі ендемічному.

Денну дозу (1 столова ложка для дорослих і 1 чайна ложка для дітей до 12 років) краще приймати 1–2 рази на день, натще, незадовго до їжі чи під час їжі, змішуючи її з медом і запиваючи теплою водою.

Бджолиний пилок – найбагатше джерело вітамінів і насамперед, вітамінів А, Е, С, містить велику кількість вітамінів групи В, а також вітамінів D, P, PP, К. Багато в пилку фітогормонів і речовин з антибактеріальною дією. У пилку також знайдений ряд ферментів, що відіграють важливу роль у процесах обміну речовин.

Крім м'яса і молока високий вміст білка можна знайти в бобових, грибах, горіхах, насінні, цільно зернових крупах і навіть в овочах, хоча не всі містять всі незамінні амінокислоти. При цьому рослинні білки, що містяться, наприклад, у гречці, кіноа або сої, є повноцінними, оскільки мають усі незамінні амінокислоти.

У квітковому пилку містяться білки, цукру, жири, мінеральні солі та практично всі можливі вітаміни, ферменти, фітогормони та фітонциди – природні антибіотики.