Ураження мозку проявляється порушенням м'язового тонусу і координації рухів, неспроможністю зберігати нормальне положення і виконувати довільні рухи. Рухові порушення часто поєднуються з чутливими розладами, затримкою мовленнєвого и психічного розвитку, судомами.
Спастична диплегія – уражаються відділи мозку, що відповідають за рухи рук і ніг. Це ДЦП, яке зустрічається найчастіше. Воно призводить до часткового або повного паралічу кінцівок. Гемипаретична форма ДЦП – пошкодження фіксується в одній з півкуль мозку з підкірковими і корковими структурами.
Згідно зі статистикою, у 80% пацієнтів із церебральним паралічем розвиваються патології на рівні суглобів та м'язів. Можуть виникати деформація хребта, обмеження рухової активності рук та ніг. За таких незначних патологій середній термін життя може досягати 50 років.
У ранньому віці пластичність головного мозку висока, а тому реабілітацію ДЦП слід розпочинати як найраніше (у перший рік життя). Проте, через низку причин, діагноз ДЦП часто не ставлять до 3 років і батьки зволікають із реабілітацією.
Геміпаретична форма – одна з форм ДЦП, які зустрічаються найчастіше. Захворювання виникає внаслідок неправильного внутрішньоутробного розвитку, що призводить до ураження головного мозку. При цій формі порушується робота однієї з півкуль. Відтак, страждають кінцівки з одного боку.
Під терміном ДЦП (дитячий церебральний параліч) ховається цілий комплекс різноманітних порушень нервової та м'язової систем, що виникають у дітей. Найпоширеніші причини виникнення – гіпоксія плода, травми, отримані немовлям під час народження, і зловживання алкоголем у період вагітності.
![](https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/6/68/Gray764.png/244px-Gray764.png)
![](https://hipdisorders.in.ua/images/pages/pathology/CP/2.jpg)
09.06.2016. Дитячий церебральний параліч (ДЦП) – це група непрогресуючих синдромів, які є наслідком недорозвитку або ушкодження мозку в пренатальному, інтранатальному та ранньому …