Анаеробні вправи – це ті, які передбачають короткі, інтенсивні сплески фізичної активності. Ці вправи не передбачають збільшення поглинання та транспортування кисню. Під час анаеробних вправ організм розщеплює запаси глюкози за відсутності кисню, що призводить до накопичення молочної кислоти в м'язах.

Наявність кисню Існує два види клітинного дихання: аеробне і анаеробне. Один виникає в присутності кисню (аеробний), а один виникає при відсутності кисню (анаеробний).

Посилює метаболізм, оскільки будує і підтримує м'язову тканину. Чим більше м'язів, тим більше калорій ви спалите під час наступного тренування. Підвищує енергію. Послідовні анаеробні вправи збільшують здатність організму накопичувати глікоген, який тіло використовує у якості енергії.

Анаеробне (силове) навантаження націлене на виконання високоінтенсивних короткочасних вправ, під час яких енергія виробляється за рахунок запасу готового палива – фосфорних сполук (АТФ, креатинфосфату) і глікогену, що містяться в м'язах і печінці. Цього запасу вистачає приблизно на 8–12 секунд.

Анаеробні вправи — це тип вправ, які розщеплюють глюкозу в організмі без використання кисню, оскільки анаеробні засоби означають «без кисню».

Анаеробними організмами є бактерії, археї, деякі гриби, протисти, черви. Бактерії отримують енергію і необхідні для життя сполуки в результаті процесів гниття — анаеробного розщеплення білків чи амінокислот, процес триває до утворення амоніаку й сірководню.

Це інтенсивні та короткочасні вправи з максимальною напругою м’язів. Під час таких тренувань організм практично не отримує кисень, внаслідок чого збільшує кількість енергії, що витрачається. Вправи виконують швидко, кілька коротких підходів. До таких тренувань відносяться: 1. …