Кіль– це найважливіша деталь корпусу будь-якого судна. Найбільш часто кілем називають спеціальну балку, розташовану поздовжньо, яка йде від носа до корми. У кіля дві функції: забезпечувати стійкість та міцність судна.

Кіль (від нід. kiel чи нім. Kiel) — поздовжня конструктивна балка нижньої частини судна, що є його головним кріпленням, основною поздовжньою в'яззю суднового набору, що забезпечує міцність і жорсткість днища, а також загальну міцність корпусу судна.

Кіль (лат. carina) — виріст кістки груднини у хребетних тварин, слугує для додаткового прикріплення сильно розвинутих грудних м'язів. Зазвичай добре розвинутий у летючих тварин (літаючі ящери, більшість птахів, кажани), рідше в риючих (кроти).

Кіль — вертикальна площина хвостової частини літака (дирижабля) з прикріпленими до неї поворотними рулями. Кіль призначений для забезпечення стійкості за кутом ковзання літального апарата.

Рульові пера розміщені на хвості та першому пальці кисті (крильце). У більшості видів птахів під контурними перами знаходяться пухові. Від контурних вони відрізняються тим, що опахала в них пухкі, м'які і не утворюють суцільної пластинки.

До безкільових належать найбільші тварини у світі птахів (африканський страус має 2,7 м заввишки і може важити до 90 кг). Живуть страуси родинами.

Кіль (від нід. kiel чи нім. Kiel) — поздовжня конструктивна балка нижньої частини судна, що є його головним кріпленням, основною поздовжньою в’яззю суднового набору, що забезпечує міцність і жорсткість днища, а також загальну міцність корпусу судна. У вітрильних суднах виступаючий …