Але, у випадку з хвилястим мечем – пилкою подібний прийом загрожував серйозними ранами. Практичний клинок набув поширення, як зброя найманих убивць і професійних дуелянтів – бретерів, хоча масово такі шпаги не вироблялися через складність і дорожнечу.

Зброю на фото часто називають фламберг – Flamberge , від німецького Flamme – “полум’я”, “полум’янистий”. Клинок отримав назву через свою специфічну форму. Хвилясте лезо зменшувало площу контакту з плоттю ворога, значно збільшуючи шкоду від рубаючих ударів.

Їхнє широке поширення відноситься до XIV століття. Основним призначенням цих мечів залишався рубаючий удар. В іншому джерелі зазначено, що звичай рубати мечем, тримаючи його двома руками, був давно відомий германцям, які, ймовірно, так діяли своїми лангсаксами і скрамасаксами.