Живуть вони як поодинці, так і колоніями, зазвичай на жорстких грунтах – камінні, скелях або на змішаних піщано-кам'янистих грунтах на глибинах від 1 до 50-70 м. Прийнято розрізняти берегові поселення та устричні банки. Поселення іноді можуть простягатися на 300-400 м від берега, як, наприклад, у Японському морі.

Ірина Яхонтова: У нас у Росії культивують один вид устриць – тихоокеанську устрицю – це Примор'я. Вона водиться у природних у нас у Примор'ї в Японському морі і її розводять у невеликих кількостях, скажімо так, тому що не дуже бажаний об'єкт.

Іноді кажуть, що устриці не жують, а одразу ковтають. Це помилка. Так не відчуєш текстуру устриці і не розрізниш відтінків смаку. Відправивши до рота молюска разом із устричним лікером, не поспішайте відразу ковтати.

Основне місце проживання устриць – Теплі води Світового океану. Молюски зустрічаються у Середземному та Чорному морях, в Атлантичному, Індійському та Тихому океанах, а також біля берегів Японії. Крім традиційного видобутку у відкритому море їх давно культивують у спеціальних підводних «фермах».