Близько 52% лезгін у Дагестані історично населяють Ахтинський (99%), Дербентський (19%), Докузпаринський (94%), Курахський (99%), Магарамкентський (96%), Сулейман-Стальський (99%), Хівський (39%) та Рутульський (10%) ) райони, а також проживають у селі Куруш Хасавюртовського району.

Тюрки та жителі царської Росії лезгінами називали численні гірські племена, що населяли Дагестанську область та частину південного схилу Головного Кавказького хребта. Росіяни так називали південних дагестанців, а північних, переважно аварців, звали тавлінцями.

Лезгіни Зазвичай проживають Півдні Дагестану (Росія) і півночі Азербайджану, будучи другим за чисельністю народом Азербайджанської республіки.

В даний час терміном "лезгінські народи" (один з варіантів вживання – "лезгіномовні народи") поєднуються 10 близькоспоріднених народностей: агульці, арчинці, будухи, кризи, лезгіни, рутульці, табасарани, удіни, хіналуги, цахури.