Ступінь електролітичної дисоціації. α = n/N, де n – число дисоційованих часток, N – вихідне число часток розчиненої речовини. Ступінь дисоціації залежить від природи розчиненого електроліту і розчинника, концентрації розчину, температури.

Ступінь дисоціації — відношення числа молекул, що розпалися на йони, до загального числа розчинених молекул. Ступінь дисоціації виражається в частках одиниці або у відсотках. Якщо ступінь дисоціації менший 3 %, то електроліт називається слабким, якщо більший 30 % — сильним.

На основі експериментальних досліджень встановлено, що при температурі 220С ступінь дисоціації води дуже малий: aН2О=1,8×10–9, тобто на йони розпадається тільки одна молекула із приблизно 1800000000. Зрозуміло, що вода належить до надзвичайно слабких електролітів і підлягає закону діючих мас.

За ступенем дисоціації електроліти поділяють на сильні (α→1 або 100%) і слабкі. Необхідно знати формули сильних електролітів, а саме: практично всі розчинні солі, сильні кислоти: HMnO4, HClO4, HNO3, HCl, HBr, HI, H2SO4 (за першим ступенем), сильні основи: LiOH, NaOH, KOH, CSOH, RbOH, Ca(OH)2, Sr(OH)2, Ba(OH)2.

Сту́пінь дисоціа́ції або коефіціє́нт дисоціа́ції — кількісний показник, обчислений як відношення числа формульних одиниць розчиненої речовини, що розпалися на його йони, до їх загального числа дисоціації. Позначається зазвичай α і є безрозмірною величиною.

Кислоти з точки зору електролітичної дисоціації – це електроліти, що дисоціюють з утворенням катіонів Гідрогену та аніонів кислотного залишку. Тільки розчинні у воді основи (луги) дисоціюють на йони.

Наприклад, якщо ступінь дисоціації флуоридної кислоти дорівнює 30 %, або 0,3. Це означає, що у водному розчині з кожних ста молекул кислоти тридцять розпалися на йони. Або з кожних десяти молекул …